Вплив цифровізації на державне управління у сфері протидії міжнаціональним конфліктам

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні основних аспектів і напрямків впливу цифровізації на механізми державного управління у сфері протидії міжнаціональним та міжконфесійним конфліктам у суспільстві. Враховується, що важливими чинниками виникнення міжнаціональних конфліктів є втрата людьми, в умовах всебічної цифровізації суспільства, своєї національної та соціальної індентифікації. Визначено, що у цьому контексті особливого значення набувають викликані цифровою трансформацією зміни консолідуючих ціннісних орієнтацій суспільства, зокрема, зрушення у поведінковій і ціннісній сферах, що передусім характерні для країн, що більше інших просунулись у сфері цифровізації і, очевидно, неминучі і для держав інших країн які у міру сил впроваджують новітні цифрові технології. Зазначені тенденції закономірно розмили рівень соціального капіталу та довіри у суспільстві, значення якого для гармонійного та стабільного соціально-економічного та політичного розвитку складно переоцінити. При цьому в розвинених країнах становище ускладняється тим, що в державах ліберального Заходу політика ідентичності, як правило, інтерпретується в негативних категоріях, розглядається не як інструмент консолідації та гармонізації суспільства, а як причина соціальних і міжнаціональних конфліктів. Зазначається, що в умовах інтенсивного формування нового, «цифрового» простору, на тлі повсюдного впровадження цифрових технологій у різні сфери життя, соціальні процеси розвиваються дуже стрімко, а то й сказати стихійно, що ускладнює здатність держави передбачати несприятливі події. Особливу небезпеку становлять прояви міжнаціональної  напруженості, що зароджуються і в лічені дні розповсюджуються в Інтернеті, а потім переростають у повноцінні конфлікти. Робиться висновок, що ринкові механізми і цифрові технології самі по собі не вирішують численних проблем, що стоять перед сучасним суспільством. Ефективні рішення можливі лише на рівні скоординованих зусиль та політичної волі національних урядів за умови активного залучення громадськості.