Міжнародний досвід управління сферою освіти в умовах глобальних викликів

  • Анастасія Сайферс Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-5904-8493
Ключові слова: освітні потреби, держава, освітні трансформації, кризові явища, міжнародний досвід

Анотація

Автор статті розкриває актуальну тему управління сферою освіти в умовах глобальних викликів на основі вивчення та узагальнення позитивного міжнародного досвіду. На думку науковця фінансові та соціально-політичні кризи, стихійні лиха та війни, які домінують сьогодні у медійних заголовках, підкреслюють реальність того, що кризи більше не обмежені соціальними чи географічними кордонами. Ситуація, з якою нині стикається один регіон, швидше за все, завтра вплине на іншу громаду, країну чи континент. Окрім того, кризи не обмежуються одним сектором суспільства, наприклад, бізнес-сектором, вони перетікають в інші сектори, наприклад, державний і некомерційний. Тому керівники освіти в громадах повинні слідкувати за кризовими тенденціями та гарантувати те, що їхні заклади освіти готові функціонувати в умовах глобальних викликів, тобто ендогенних, екзогенних, економічних криз. Розмір і розташування школи не захищають від криз. Керівники закладів освіти повинні визнати, що врегулювання кризових ситуацій ніколи не було бажанням, що минає, а є необхідним для відповідального управління освітою. Реальність війни, пандемії довела, що навіть школи не є безпечними, підсилила потребу переглянути плани врегулювання кризових ситуацій, плани спілкування з внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами, стратегії забезпечення ефективного лідерства в культурі шкільної спільноти. В статті акцентується увага, що інциденти в нинішньому суспільстві чітко обумовлюють потребу в кризовому плануванні. Випадки насильства привертають увагу засобів масової інформації, вони складають на тимчасово окупованих ворогом територіях великий відсоток криз, з якими стикаються шкільні округи. Однак існують й інші проблеми, пов’язані з фінансами, заходами підзвітності, змінами в навчальних програмах, шкільним кліматом або проблемами з персоналом, які також можуть стати кризою, якщо ситуація загострюється і заважає досягненню головної мети навчання учнів. Тож важливо знати як діяти в кризовій ситуації, чий досвід буде для вітчизняних управлінців корисним.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

American Management Association (AMA). (2005). Survey: Crisis management and security issues. http://www.amanet.org/research/ pdf.htm.
Boone, L. E. (1999). Quotable business. 2nd ed. New York: Random House.
Cheng, J. W., Mitomo, H., Otsuka, T., & Jeon, S.Y. (2015). The effects of ICT and mass media in post-disaster recovery – A two model case study of the Great East Japan Earthquake. Telecommun. Policy. 39, 515–532.
Christensen, K. S.(1985). Coping with Uncertainty in Planning. J. Am. Plan. Assoc. 51, 63–73.
Coombs, W. T. (2007). Ongoing crisis communication: Planning, managing, and responding. 2nd ed. Thousand Oaks, CA: Sage.
Coombs, W. T., & Holladay, S. J. (1996). Communication and attri-butions in a crisis: An experimental study in crisis communication. Journal of Public Relations Research 8 (4): 279–95.
Davoudi, S., Shaw, K., Haider, L.J., Quinlan, A.E., Peterson, G.D., Wilkinson, C., Fünfgeld, H., McEvoy, D., Porter, L., & Davoudi, S. (2012). Resilience: A Bridging Concept or a Dead End? “Reframing” Resilience: Challenges for Planning Theory and Practice Interacting Traps: Resilience Assessment of a Pasture Management System in Northern Afghanistan Urban Resilience: What Does it Mean in Planning Practice? Resilience as a Useful Concept for Climate Change Adaptation? The Politics of Resilience for Planning: A Cautionary Note. Plan. Theory Pract. 2012, 13, 299–333.
Dreesen, T., Akseer, S., Brossard, M., Dewan, P., Giraldo, J.-P., Kamei, A., Mizunoya, S., & Correa, J. S. O. (2020). Promising Practices for Equitable Remote Learning Emerging Lessons from COVID-19 Education Responses in 127 Countries; UNICEF Office of Research – Innocenti: Florence, Italy.
Deborah, R. (2014) Evidence for Homeschooling: Constitutional Analysis in Light of Social Science Research.. Retrieved from http://www.educationandbehavior.com/wp-content/uploads/2014/09/Evidence-for-Homeschooling.pdf
Fearn-Banks, K. (1996). Crisis communications: A casebook approach. Mahwah, NJ: Erlbaum.
Finau, G., Tarai, J., Varea, R., Titifanue, J., Kant, R., & Cox, J. (208). Social media and disaster communication: A case study of Cyclone Winston. Pac. Journal. Rev. 24, 123–137.
Florida Department of Education. (2002). Voices from the field: Working together for safe and secure schools. http://www.fldoe.org/safeschools/ pdf/voices.pdf
Gainey, B. S. (2003). Creating crisis-ready school districts. PhD diss., University of South Carolina.
Gainey, B. S. (2009). Crisis management's new role in educational settings. The Clearing House: A Journal of Educational Strategies, Issues and Ideas. 82.6: 267-274.
Henkey, T. (Ed.). (2018). Chapter 3 – Natural Hazards and the Urban Environment. In Urban Emergency Management; Butterworth-Heinemann: Oxford, UK, pp. 33–48.
Kankanamge, N., Yigitcanlar, T., & Goonetilleke, A. (2020). How engaging are disaster management related social media channels? The case of Australian state emergency organisations. Int. J. Disaster Risk Reduct. 48, 101571.
Kato, S., & Ahern, J. (2008). ‘Learning by doing’: Adaptive planning as a strategy to address uncertainty in planning. J. Environ. Plan. Manag. 51, 543–559.
Kreps, G. L. (1986). Organizational communication. New York: Longman.
Levenda, A. M., Keough, N., Rock, M., & Miller, B. (2020). Rethinking public participation in the smart city. Can. Geogr. Le Géographe Can. 64, 344–358.
Lui, C.-W., Everingham, J.-A., Warburton, J., Cuthill, M., & Bartlett, H. (2009). What makes a community age-friendly: A review of international literature. Australas. J. Ageing. 28, 116–121.
MacAskill, K. (2019). Public interest and participation in planning and infrastructure decisions for disaster risk management. Int. J. Disaster Risk Reduct. 39, 101200.
March, A., Kornakova, M., & Leon, J. (2017). Chapter 1—Integration and Collective Action: Studies of Urban Planning and Recovery After Disasters. In Urban Planning for Disaster Recovery; March, A., Kornakova, M., Eds.; Butterworth-Heinemann: Boston, MA, USA, pp. 1–12.
Mohmmed, A .O., Khidhir, B. A., Nazeer, A., & Vijayan, V. J. (2020). Emergency remote teaching during Coronavirus pandemic: The current trend and future directive at Middle East College Oman. Innov. Infrastruct. Solut. 5, 72.
Murphy, P. (1996). Chaos theory as a model for managing issues and crises. Public Relations Review 22 (2): 95–113.
Pauchant, T. C., & Mitroff, I. I. (1992). Transforming the crisis-prone organization. San Francisco: Jossey-Bass.
Rahiem, M. D. (2020). The emergency remote learning experience of university students in indonesia amidst the COVID-19 crisis. Int. J. Learn. Teach. Educ. Res. 19, 1–26.
Rauws, W. (2017). Embracing Uncertainty Without Abandoning Planning approach for guiding urban transformations. DisP–Plan. Rev. 53, 32–45.
Ribeiro, P. J. G., & Pena, G. J. L. A. (2019). Urban resilience: A conceptual framework. Sustain. Cities Soc. 50, 101625.
Schoenberg, A. (2005). Do crisis plans matter? A new perspective on leading during a crisis. Public Relations Quarterly 50 (1): 2–7.
Sharifi, A., Allam, Z., Feizizadeh, B., & Ghamari, (2021). H. Three Decades of Research on Smart Cities: Mapping Knowledge Structure and Trends. Sustainability. 13, 7140.
Snyder, T. D., & De Brey, C., & Dillow, S. A. (2019). Digest of Education Statistics 2017, NCES 2018-070. National Center for Education Statistics.
Stocker, K. P. (1997). A strategic approach to crisis management. In The handbook of strategic public relations and integrated communications, ed. C. L. Caywood, 189–203. New York: McGraw-Hill.
Van Wyk, B., Mooney, G., Duma, M., & Faloye, S. (2020). Emergency Remote Learning in the Times Of Covid: A Higher Education Innovation Strategy. In Proceedings of the European Conference on e-Learning, Berlin, Germany, 28–30 October. 2020; p. 499-XXI.
Weick, K. E. (1988). Enacted sensemaking in crisis situations. Journal of Management Studies 25 (4): 305–17.
Ylipulli, J., & Luusua, A. (2020). Smart cities with a Nordic twist? Public sector digitalization in Finnish data-rich cities. Telemat. Inform. 55, 101457.

Переглядів анотації: 29
Завантажень PDF: 15
Опубліковано
2022-05-18
Як цитувати
Сайферс, А. (2022). Міжнародний досвід управління сферою освіти в умовах глобальних викликів. Аспекти публічного управління, 10(2), 51-60. https://doi.org/10.15421/152212
Розділ
Стаття