Роль комунікацій в процесі реалізації політики публічного управління сталим розвитком агросфери

Анотація

У статті досліджено основні концепції сталого розвитку, та означено сучасний стан аграрної галузі, наведено її характерні особливості та чинники, що стримують її збалансований розвиток в Україні.  На підставі аналізу світового досвіду встановлено, що у забезпеченні сталого розвитку агросфери надзвичайно важливого значення набувають питання ефективного публічного управління, особливо в умовах децентралізації влади, за якої більшість управлінських функцій передається від центральних органів на місця. У цих умовах доведена  необхідність використання дієвих технологій публічного управління, серед яких ключова роль відводиться комунікаціям. Запропоновано систему організаційно-економічних заходів, для забезпечення сталого розвитку агросфери, серед яких виокремлено ресурсну збалансованість, що включає три основні баланси-підсистеми: баланс у процесі відтворення ресурсного потенціалу; ресурсно-технологічний баланс; баланс у процесі використання ресурсного потенціалу і передбачає: – забезпечення структурної пропорційності між матеріально-технічними, трудовими, земельними та іншими ресурсами, що використовуються в процесі сільськогосподарського виробництва і в загальному обсязі відповідає  потребам; – підбір ресурсів з урахуванням особливостей сучасних технологій та  природно-кліматичних умов; – ощадливе використання наявних ресурсів, що передбачає таке їх поєднання в єдиний виробничий процес, який забезпечує високу ресурсовіддачу і одночасно збереження динамічної рівноваги між всіма компонентами біосфери.  Обґрунтовано роль і місце  форсайту у формуванні та реалізації політики сталого розвитку, який базується на узгодженні інтересів усіх стейкхолдерів, передусім еліт, створення консенсусу щодо майбутнього для всього суспільства і  передбачає можливість вибору варіанта дій залежно від прогнозування майбутнього, тобто фактично спрямований на проектування майбутнього і пошук шляхів його досягнення, а також показує можливі шляхи їх коригування.   Наведено аналіз опитування ОСГ (за багатофакторною анкетою відповіді в якій для кожного твердження були в діапазоні від 0 -категорично не згоден, до 4) щодо найбільш стримуючих факторів налагодження комунікацій між ОСГ та органами публічної влади, який засвідчив, що найбільший вплив мають: недовіра до органів публічної влади, нерозуміння процесів та інструментів комунікації, також має місце відсутність бажання комунікувати. Доведено, що широкомасштабна інформаційно-консультативна  діяльність публічній сфері, як організований обмін інформацією, має реалізовуватися через посилення комунікаційних зв’язків  між органами публічної влади, ОСГ, громадою, науковцями та іншими суб’єктами господарювання, через державні програми підтримки.