Закордонний досвід державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій

  • Микола Латинін Харкiвський регiональний iнститут державного управлiння Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України
  • Дмитро Харкiвський регiональний iнститут державного управлiння Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України
Ключові слова: державне регулювання, механізм державного регулювання, розвиток економічного потенціалу територій, механізм державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій, місцевий економічний розвиток

Анотація

Розкрито зарубіжний досвід державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій.Метою статті є вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій.Проаналізовано міжнародну практику використання механізмів та інструментів впливу держави.Запропоновано типи державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій за кордоном: диференційоване (характерне для країн Європейського Союзу на основі вибіркової підтримки для підвищення економічної спроможності громади), маркетингове (характерне для країн Північної Америки, що включає використання брендингових переваг для реалізації державної економічної політики), інституціональних (характерних для країн Латинської Америки, заснованих на ефективній співпраці всіх зацікавлених сторін у розбудові місцевого економічного потенціалу).Загальні тенденції державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій за кордоном такі:1. Необхідність розуміння сучасної економіки - визначальної ролі потоку «знання» та «інформації» (порівняно з потоками «трудовий капітал»), що створює глобальну мережу ідей.2. Збільшення місцевого потенціалу та конкурентоспроможності - потреба в збільшенні місцевого економічного потенціалу в галузях промисловості.3. Основою для підприємницького середовища є освіта та якісна підготовка робочої сили.Спільними рисами здійснення державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій за кордоном, незалежно від рівня розвитку, є те, що розвиток економічного потенціалу територій є складовою сталого розвитку країни та регіонів із відповідним закріпленням у стратегічних документах. як створення необхідної організаційної та інституційної підтримки державної економічної політики.Основними аспектами стають орієнтація на цінності концепції сталого розвитку, використання переваг стратегічного планування, бенчмаркінгу та брендингу територій, соціальної реклами та інституціоналізації для досягнення основної мети такого впливу - збільшення економічного потенціалу територій . При цьому кожна держава формує свій, унікальний для неї підхід відповідно до архетипних особливостей, заснованих на певних загальновизнаних принципах ефективного державного управління.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bartik, T.J. (1990). The market failure approach to regional economic development policy. Economic Development Quarterly, 4 (4), 361–370.

Increasing the impact of EU Development Policy: an Agenda for Change. Communication from the Commission. (2011). Brussels.

Ettlinger, N. (2001). Local Economic Development, International Encyclopedia of the Social and Behavioral Sciences. Elsevier Science Ltd.

Instruments and opportunities under new EU approach towards local goverments. (2018). Retrieved from https://platforma-dev.eu/wp-content/uploads/2017/03/Asia-Pacific-Instruments-and-opportunities-under-the-new-EU-approach.pdf.

Lorena G. Barberia, & Ciro Biderman. (2010). Local economic development: Theory, evidence, and implications for policy in Brazil. Geoforum, 41, 951–962.

Maillat, D. (1998). Innovative milieux and new generations of regional policies. Entrepreneurship and Regional Development, 10 (1), 1–16.

Morgan, K. (2014). Sustainable regions: governance, innovation and scale. European Planning Studies, 12 (6), 871–889.

Meyer-Stamer, J. (2003). Paradoxes and ironies of locational policy in the new global economy. Schmitz H. (Ed.). Local Enterprises in the Global Economy: Issues of Governance and Upgrading. (pp. 45-52). Elgar, Cheltenham.

Nuur, C. (2013). From logistic circles to growth poles. Retrieved from http://kth.diva-portal.org/smash/record.jsf?pid=diva2:13761.

Murray, N., & Greiner, K. (2015). Local Economic Development Planning & Management. Retrieved from https://metropolitan.fiu.edu/outreach/past-events/local-economic-development-tools-techniques/led_lecture-08262015.pdf

Porter, M. E. (2000). Location, competition, and economic development: local clusters in a global economy. Economic Development Quarterly, 14 (1), 15–34.

Reese, L. A. (2017). Local economic development policy: The U.S. and Canada. New York: Garland.

Reese, L. A., & Fasenfest, D. (1996). Local economic development policy in Canada and the U.S.: Similarities and differences. Canadian Journal of Urban Research, 100–121.

Reese, L.A., & Rosenfeld, R.A. (2004). Local Economic Development in the United States and Canada. The American Review of Public Administration, 34(3), 277–292.

Silva Lira, I. (2015). Desarrollo económico local y competitividad territorial en América Latina. Revista de la CEPAL.

The Paris Declaration on Aid Effectiveness. (2015). Retrieved from https://www.oecd.org/dac/effectiveness/parisdeclarationandaccraagendaforaction.

Tendler, J. (2002). Transforming Local Economies: Lessons from the Northeast Brazilian Experience. Presented at the OECD/State Government of Ceará Meeting on Foreign Direct Investment and Regional Development, Ceará, Fortaleza.


Переглядів анотації: 182
Завантажень PDF: 158
Опубліковано
2020-01-20
Як цитувати
Латинін , М., & Дмитро. (2020). Закордонний досвід державного регулювання розвитку економічного потенціалу територій. Аспекти публічного управління, 7(12), 125-134. https://doi.org/10.15421/151972
Розділ
Стаття