Аналіз міграційних процесів в ЄС та теорія мультикультиралізму: сучасний стан та перспективи

Анотація

У статті висвітлено сучасний стан міграційних проблем, з якими зіштовхнулись, починаючи з 2015 р., країни-члени ЄС. З 2015 р. спостерігається різке зростання кількості біженців, до яких європейські країни були не готові. До кінця 2019 р. Європа вже вичерпала свої економічні можливості приймати та розміщувати біженців, але їх потік продовжується. За останні 5 років до Європи прибуло понад 4 млн біженців з Близького Сходу, Північної Африки та Південної Азії. У 2015 р. потік мігрантів становив понад 1,5 млн людей, у 2016 р. – 900 000, у 2017 р. – 650 000, у 2018 р. – 600 000, у 2019 р. – майже 550 000. Визначено основні причини масштабного переміщення мігрантів до Європи. Серед них війни та конфлікти, які дестабілізують ситуацію у рідних країнах; демографічні спалахи в Африці та на Близькому Сході; погіршення фінансування таборів для біженців у Туреччині, Лівані та Йорданії, загострення сирійської кризи 2018–2019 рр.; наявність високих соціальних гарантій та родичів з діаспори у багатьох країнах ЄС. Проаналізовано політичні, соціальні, культурні наслідки міграційної кризи для окремих країн та ЄС. Зростаючий потік біженців загострив у європейських суспільствах проблеми тероризму, зростання рівня злочинності, недостатню культурну сумісність місцевого населення з біженцями, посилення правих настроїв та високі соціальні витрати на адаптацію мігрантів. Обґрунтовано значення ідеології̈ мультикультуралізму для сучасної міграційної кризи в ЄС. Явище мультикультуралізму порівнюється з явищами глобалізації̈ та демонструється вплив на ситуації̈ в суспільстві, які призводять до конфлікту. Мультикультуралізм донедавна сприймався як засіб, який здатний пом’якшити негативні (насамперед для традиційних культур, етнічних та конфесійних груп) наслідки глобалізації, але звужуючи філософський погляд на феномен мультикультуралізму до інституційного рівня, сучасні представники гуманітарної̈ науки й практики в Європі (політологи, соціологи, політики) зіткнулися з тим, що взаємодія культур поки не знаходить належного зображення в теорії та стримується на практиці.