Державно-управлінський механізм оптимізації співвідношення інтересів держави та місцевих громад у системі публічної влади в Україні

Анотація

У статті розглянуто сучасне розуміння публічної влади та деталізовано такі її сутнісні характеристики, як транспарентність, легітимність та демократичність. Органи місцевого самоврядування розглядаються як основа місцевої публічної влади. Автор характеризує Україну як країну «нової демократії», що перебуває у транзитивному стані і, відтак, стикається з проблемою недостатньої розвиненості демократичних інститутів, як провідників громадської участі у процесах управління. Наголошується на важливості вивчення інституційного середовища, всередині та на фоні якого відбувається становлення практик місцевого самоврядування. Автор відзначає, що сила місцевого самоврядування полягає передовсім у тому, що воно ініціює рух до демократії «знизу». Через нього громадяни приходять до розуміння того, що демократія – це особиста участь кожного у справах соціуму, а не набір формальних виборчих процедур. Не варто забувати також про те, що абстрактне демократичне право на свободу реалізується в тому числі і в конкретному праві на місцеве самоврядування. Почуття відповідальності за загальну справу, як правило, досить сильно змінює людей. Навіть найпасивніших із них воно поступово перетворює на соціально активних особистостей. Коли кількість таких людей серед населення перевищує певну критичну позначку, тоді вже можна вести мову про наявність громадянського суспільства в країні.Ключові слова: публічна влада, публічне управління, соціальне управління, транспарентність, легітимність, демократія, громадськість, відповідальність.