Досвід державного управління охороною навколишнього середовища в країнах ЄС

  • Л. Л. Прокопенко Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
  • Н. Л. Тішкова Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Ключові слова: державне управління охороною навколишнього середовища, країни ЄС, екологічні угоди, саморегуляція, cамозобов’язання, інструмент державного управління, механізм контролю, контрактна технологія

Анотація

Проаналізовано досвід здійснення державного управління в країнах Європей-ського Союзу, зокрема застосування таких нових інструментів, як екологічні угоди та самозобов’язання. На основі аналізу практики укладання добровільних екологіч-них угод в країнах ЄС, насамперед у Нідерландах та ФРН, дається їх характеристи-ка. Висвітлюються переваги та недоліки укладання добровільних екологічних угод в практиці державного управління в сфері охорони навколишнього середовища в таких проб лемних областях, як зниження впливу на навколишнє середовище існуючих дже-рел забруднення, зменшення викидів токсичних речовин, підвищення енергоефек-тивності та ін. Розкрито чинники, які впливають на добровільну саморегуляцію під-приємств, у тому числі практика поєднання добровільних підходів з обов’язковими компонентами державної політики регулювання. Значне місце відведено аналізу ви-користання контрактної технології здійснення екологічної політики та дається оцін-ка такого підходу з точки зору перспектив природоохоронної політики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Акишин А.С. Экологическая политика зарубежных стран и России: учеб. пособие / А.С. Акишин. – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2003. – 228 с.
2. Грицевич И.Г. Бизнес и климат. Мировой опыт компаний в деле снижения выбросов пар-никовых газов / И.Г. Грицевич, А.О. Кокорин, М.А. Юлкин. – М.: ЮНЕП, WWF-Россия. – 2005. – 32 с.
3. Коваленко В.И. Исследование рынка экологических услуг: учеб. пособие / В.И.Коваленко, Л.М.Кузнецов. – СПб.: СПбГИЭУ, 2007. – 170 с.
4. Метлова Л.П. Риси моделей екологічної політики в часі та просторі / Л.П. Метлова. – Ре-жим доступу: http://www.econindustry.org/arhiv/.../st_29_4_pdf
5. Национальная политика и ее связь с процессом переговоров о последующем междуна-родном соглашении по изменению климата/ июль 2008 / Деннис Тирпак при содействии Сужаты Гупта, Дэниела Пержик и Массамбы Тиой. – Режим доступа: http://www.undpcc.org/undpcc/files/docs/publications/submited/UNDP_National_Policy_RU.pdf
6. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку (Документ підготовлено в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Оцінка національного потенціалу в сфері гло-бального екологічного управління в Україні»), 2007. – Режим доступу: http://www.un.org.uafilesnational_ ecology.pdf
7. Органы власти по окружающей среде и экологические общественные организации (ЭКО): на пути к сотрудничеству. Сравнительный обзор / под ред. Ежи Ендроcки. – Режим доступа: http://cpe.eko.org.pl/zalaczniki/server-ros.pdf
8. Разработка национальной концепции политики развития «зеленой» экономики в каче-стве одного из важных инструментов обеспечения устойчивого развития в рамках его эколо-гического, экономического и социального аспектов (июль, 2013). – Режим доступа: http://www.mfa.gov.by/international_agenda/d79e163b0c8f47f2.html
9. Ребиндер Е. Екологічні угоди як новий інструмент екологічної політики: пер. з англ. [Електрон. ресурс] / Е. Ребиндер. – К. : Мінприроди України, [2003]. – 1 електрон. опт. диск. (СD-ROM).
10. Шевчук В.Я. Екологічне управління / В.Я. Шевчук. – Режим доступу: http://www.pidruchniki.ws/16520205/ekologiya/ekologichna_politika_programi_strateg

Переглядів анотації: 265
Завантажень PDF: 71
Опубліковано
2014-04-03
Як цитувати
Прокопенко, Л. Л., & Тішкова, Н. Л. (2014). Досвід державного управління охороною навколишнього середовища в країнах ЄС. Аспекти публічного управління, 2(3-4), 20-27. https://doi.org/10.15421/151412
Розділ
Теорія та історія публічного управління