Теорія мотивації Ф. Герцберга у контексті структури професійної мобільності персоналу

Анотація

У статті здійснено аналіз теорії мотивації Ф. Герцберга з позиції об’єкт-суб’єктного підходу до про-цесу професіоналізації кадрів. Дослідженням встановлено, що «теорія мотивації» відображає лише кон-кретний мотиваційний профіль працівників конкретного підприємства хімічної галузі, а здійснений Ф. Герцбергом поділ факторів праці на зовнішні та внутрішні (гігієнічні та мотивуючі) не спирається зро-зумілі критерії здійсненого ним розмежування. У статті аналізується непроста інтерпретація Ф. Герц-бергом взаємодії між факторами мотивації (які мотивують не завжди) та задоволенням (яке не завжди є наслідком дії зовнішніх мотиваторів). За допомогою авторської структури професійної мобільності персоналу розглядається проблема вза-ємного впливу процесів формування професійних потреб, професійної задоволеності з зовнішньою мо-тивацією. Висновок Ф. Герцберга про те, що гігієнічні фактори з одного боку є дуже важливими (навіть автоматичними) у процесі мотивації, а з другого, що наявність факторів цієї групи не справляє належно-го мотиваційного впливу на поведінку людей, оскільки такі фактори створюють сприятливі, «здорові» умови праці, у статті визнано дещо нелогічними, оскільки працедавцю важко застосовувати на практиці фактори, які, з одного боку, тісно взаємопов’язані, а з іншого – є й так для нього обов’язковими, а з іншо-го – не завжди мотивують персонал.Здійснене дослідження доводить, що теорія мотивації Ф. Герцберга не надає адекватного описання складних процесів внутрішньої та зовнішньої мотивації, надто спрощує мотивацію трудової діяльності. Теорія Ф. Герцберга лише фіксує конкретний випадок мотиваційних намірів, мотиваційних інтересів та мотиваційних очікувань працівників конкретного виробничого підприємства зі шкідливими умовами праці.