Демаркація публічного і приватного у дискурсивному просторі врядування

Анотація

Базова дихотомія публічного / приватного аналізується в контексті функціональності управлінського дискурсу. Ідентифікуються різні оцінки приватного і публічного дискурсів, а також управлінського дискурсу, вкорінені у різних традиціях їх осмислення. Тематизується поняття дискурсивного простору публічного врядування як поліфонічної мережі комунікативних подій. Репрезентовано взаємовплив владних інституцій, групових агентів управлінської сфери і автономних політичних акторів. Дискурсивний простір категоризується в знаках управлінського дискурсу: вербальних та невербальних; інформаційно насичених та фатичних (контакто-встановлюючих); фігуративних та абстрактних; емотивно нейтральних та здатних викликати сильні емоції; відмінних за характером референції та функційною спрямованістю. Визначені основні типи його унаочнення – тексти з пропозиційними настановами, що артикулюють соціальні проблеми і пропонують шляхи їх розв’язання. Проаналізовано приватність (територіальність людини) як соціокультурний феномен, збереження якого в прозорому світі цифрових комунікацій є дедалі більше проблематичним, потребує міждисциплінарного дослідження і нормативного регулювання. Виявлено, що штучне перенесення принципів приватного життя у публічну сферу, заміна публічного порядку порядком приватним, призводить до їх перекручення, пріоритету неформальних правил над формальними, коли публічний простір сповнюється утаємниченими взаєминами зі «своїми» та їх приватними інтересами.Розкрито сутність ідеї нового державного менеджменту (NPM), яка базується на можливості використання бізнес-менеджмента у публічному управління. NPM, хоча і визнається сьогодні недостатнім для системи державного управління, проте вважається частково ефективним і його елементи присутні в стратегічному курсі України.