Особливості сучасних моделей публічного управління

Анотація

У статті визначено необхідність заміни бюрократичних механізмів моделі державного управління соціально-орієнтованими ринковими механізмами в міру становлення новітнього характеру публічного управління.  Розглянуто онтологічні особливості  моделей публічного управління: Public choice, Good Governance, Digital Government, Network model of Government, Anti-crisis Public Administration, Open Government Partnership.  З елементів цих концепцій сформовано теоретичну основу для «ідеальної моделі» державного управління, яка може бути використана для вивчення адміністративних реформ у різних країнах. Основними суттєвими ознаками «ідеальної моделі» державного управління визначено: впровадження концепту «хорошого» публічного управління, що є елементом моделі «Good Governance»; системне спрощення законодавства; скорочення загального числа і звуження сегментів предметно-об'єктної області публічного управління з передачею публічною адміністрацією функцій та повноважень недержавним операторам – саморегульованим та іншим приватним, державно-приватним організаціям; забезпечення субсидіарності в наданні публічних послуг; розвиток державно-приватного партнерства як елемента та інструмента «нової» моделі публічного управління; дебюрократизація (реструктуризація управління з метою фокусування на результатах, а не на процесах), включаючи розширення та структурно-функціональні ускладнення децентралізації публічної адміністрації, розукрупнення і деконцентрацію суб'єктів публічного сектора; активізація взаємодії державного управління та інших видів соціального управління, розширення і ускладнення кореляції та взаємодії публічного управління і самоврядування, розширення і ускладнення кореляції і взаємодії державного права та інших систем нормативної регламентації; реалізація та прогресивний розвиток концепту «електронної держави», розширення обсягу та різноманітності електронних публічних послуг; істотне підвищення вимог до транспарентності і підзвітності публічного управління; розвиток інструментів (заходів, засобів і механізмів) публічного управління, збільшення різноманітності їх модифікацій і ускладнення їх поєднань, в тому числі інтерференції і мультиплікативності); впровадження концепту управління за результатами; підвищення сприйнятливості та компліментарнотсі по відношенню до громадських інтересів та складних сферах суспільних відносин соціальним запитам.