Система захисту прав дітей як об’єкт державної політики

Анотація

Встановлено, що захист прав дітей в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики, проте через недостатній рівень залучення до системи елементів оцінювання остання є неефективною й шкідливою як для дітей, так і для суспільства. З’ясовано особливості, які слід враховувати під час оцінювання, до яких відносяться особливості сфери послуг загалом – об’єктом оцінювання виступає діяльність організації, що надає послугу; складність чисельного виразу якості послуг; споживач послуги сам виступає учасником процесу надання послуги, відтак якість має відповідати його очікуванням; послуги не зберігаються, вони реалізуються в процесі контакту зі споживачем. Встановлено, що друга група особливостей обумовлена специфікою власне сфери захисту прав дітей, адже неможливо оцінити ступінь задоволення потреб, що є одним із важливих показників при оцінюванні ефективності публічних послуг. Це пов’язане з тим, що діти не являють собою реальних споживачів, тобто таких осіб, які самі вирішують, потрібна їм допомога чи ні, слід їй бути влаштованій до інтернатного закладу чи ні, які вимоги висувати до послуг, що їй надаються й т. і.Розкрито роль Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017–2026 роки в розбудові системи захисту прав дітей на нових засадах. З’ясовано, що в документі закладено основи для застосування оцінювання як одного з ключових моментів досягнення поставлених у Стратегії цілей. Адже в ній містяться елементи попереднього оцінювання, а також закладено базу для проміжного й підсумкового оцінювання.