Фідель Кастро – менеджер і маркетолог революції

Анотація

Стаття присвячена сучасним проблемам політичного лідерства. В даний час керівники багатьох країн Європи, Азії та Америки претендують на роль справжніх лідерів своїх країн. Як відомо, не всім це вдається. Автори цієї публікації зробили спробу визначити детермінанти і параметри успішного менеджера кінця ХХ – початку ХХI століття, вибравши не зовсім типовий приклад – кубинця, аж ніяк не демократа, партріота своєї країни, Comandante en Jefe Фіделя Кастро. У статті показано, як в результаті сміливих управлінських рішень і використання маркетингових технологій цей політик домігся повної незалежності своєї маленької і слабкої країни. Розглянуто вплив особистості Фіделя Кастро на історичні та політичні процеси в Латинській Америці і систему взаємовідносин соціалістичних країн. Представлена характеристика етапів становлення соціалізму на Кубі і успішних дій лідера країни щодо захисту досягнень після розпаду світової соціалістичної системи. Зазначено, що, на відміну від європейських країн, на Кубу соціалізм не був принесений на багнетах – це був усвідомлений і вільний вибір. Дана оцінка креативним методам, використаним Кастро для виходу з кризи на початку 90-х – ректифікації і філософії особливого періоду, а також представлені результати їх застосування в деяких галузях народного господарства – фармакології, медицині, туризмі. Встановлено, що політик успішно довів життєздатність фіделізму, передаючи владу Раулю Кастро. Показано, що Кастро допускав і серйозні прорахунки в менеджерськый діяльності, такі як політика експорту революції і участь в наркотрафіку, які призвели до численних жертв і втрати престижу країни. Автори стверджують, що Кастро не розумів закономірностей суспільного розвитку і неминучість розвитку демократії, в маркетингової площині його цікавив тільки ринок, виходячи з того, що матеріальні і людські кошти Куби вельми обмежені, а до революції господарська діяльність в країні зводилася до виробництва та експорту цукру. Перейнявши радянські методи управління країною (багаторічні плани, соціалістичне змагання, святкування численних ювілеїв), Кастро не брав до уваги, що менталітету кубинців це було чужим.