Територіальна громада: системний підхід до вдосконалення функцій окремих елементів

Анотація

Обґрунтовано, що систему місцевого самоврядування слід розглядати не як сукупність окремих елементів, а як сукупність територіальних громад, що в свою чергу складаються з набору елементів. Зазначено, що приватний сектор слід розглядати як елемент територіальної громади, адже він забезпечує громаду робочими місцями та поповнює бюджет, а також створює додаткові можливості для громади, зокрема, щодо залучення ресурсів в процесі реалізації стратегії розвитку. Доведено, що в соціальній та культурній сферах максимальний ефект в контексті надання послуг може забезпечити громадський сектор, запорукою при цьому виступають: добровільність об’єднання, неприбутковий характер діяльності, особиста зацікавленість у вирішенні проблем. З’ясовано, що становлення громадського сектору як перспективного елементу територіальної громади вимагає підтримки держави, причому не традиційним шляхом фінансуванні статутної діяльності, а шляхом делегування повноважень. Розкрито специфіку сприйняття органів самоорганізації населення як громадських об’єднань, при цьому нівелюється їхня роль в якості органу публічної влади, що дозволяє їм вирішувати питання місцевого значення. Виявлено, що успішною та спроможною територіальна громада може бути лише за умови участі всіх секторів як в процесі прийняття спільних рішень, так і в процесі їхнього втілення в життя. Причому відповідальність за ефективну взаємодію всіх секторів громади слід покласти на місцеву владу. Встановлено, що в умовах територіальної реформи, категорія територіальної громади так само як категорія об’єднана територіальна громада потребують адекватного визначення й закріплення в нормативно-правовій базі.