Намір туристів використати віртуальну реальність з точки зору споживачів: порівняння Анкари та Баку
DOI:
https://doi.org/10.15421/152621Ключові слова:
оведінковий намір, споживча цінність, туризм, сприйнята вигода, сприйнята жертва, віртуальна реальністьАнотація
Розглядається намір туристів використовувати технологію віртуальної реальності (VR) з точки зору споживчої цінності. На основі даних опитування, зібраного серед 1233 учасників у 2023 році, дослідження оцінює вплив сприйнятих переваг (задоволення, корисність та занурення), сприйнятих жертв (вартість, фізичний ризик та складність) та результуючої сприйнятої цінності на поведінковий намір. Результати дослідження показують, що вища сприйнята цінність посилює намір туристів використовувати VR, тоді як високе сприйняття вартості та ризику знижує сприйняту цінність та намір використання. І навпаки, позитивне сприйняття задоволення, корисності та занурення посилює наміри використання. Порівнюючи результати у трьох національних столицях, дослідження підкреслює роль демографічних та культурних відмінностей у формуванні ставлення до технології VR.Крім того, результати дослідження показують, що успішне впровадження технологій VR в туристичному секторі залежить не лише від технологічних можливостей, але й від загальної цінності, яку сприймають користувачі. Дослідження демонструє, що туристи оцінюють переваги, що пропонуються VR, порівняно з витратами та ризиками, пов'язаними з її використанням, перш ніж вирішити, чи використовувати цю технологію. Зокрема, простота використання, здатність створювати реалістичний та захопливий досвід, а також підтримка планування подорожей є ключовими факторами, що позитивно впливають на наміри щодо впровадження.Дослідження показує, що технології VR можуть зменшити невизначеність у процесі прийняття рішень щодо подорожей, дозволяючи потенційним туристам віртуально досліджувати місця призначення, перш ніж здійснювати фактичні поїздки. Як результат, VR-додатки надають туристичним організаціям потужний маркетинговий та рекламний інструмент, здатний підвищити привабливість місця призначення та залученість клієнтів. Порівняльний аналіз у різних країнах також показує, що ставлення споживачів до VR формується соціально-культурними характеристиками, технологічною готовністю та демографічними факторами. Тому зацікавлені сторони у сфері туризму повинні враховувати місцеві ринкові умови та вподобання користувачів під час розробки та впровадження послуг на основі віртуальної реальності.Завантаження
Посилання
REFERENCES
Adams, P., Farrell, M., Dalgarno, B., & Oczkowski, E. (2017). Household adoption of technology: The case of high-speed broadband adoption in Australia. Technology in Society, 49, 37–47. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2017.03.001
Alpar, R. (2013). Multivariate statistical methods. Detay Yayıncılık.
Arıkan, R. (2011). Research methods and techniques. Nobel Distribution.
Ateş, A., & Sunar, H. (2024a). The relationship between brand value and social media: A study in the Turkish civil aviation sector. Premium E-Journal of Social Sciences (PEJOSS), 8(47), 1308–1320. https://doi.org/10.5281/zenodo.14020757
Ateş, A., & Sunar, H. (2024b). The effect of tourist experience quality on destination relational value and tourist loyalty. Bingöl University Journal of Social Sciences Institute, 28, 439–454. https://doi.org/10.29029/busbed.1483440
Ateş, A., Sunar, H., & Coşkuner, M. (2020). A study on the use of virtual reality in museums. In S. Kolukırık & R. Pehlivanlı (Eds.), Global transformation and differentiation II: Digitalization and the future of digital society (pp. 8–14). Conference proceedings, Akdeniz University, Antalya, Türkiye.
Buhalis, D., & Law, R. (2008). Progress in information technology and tourism management: 20 years on and 10 years after the Internet—The state of eTourism research. Tourism Management, 29(4), 609–623. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2008.01.005
Burdea, G. C., & Coiffet, P. (2003). Virtual reality technology (2nd ed.). John Wiley & Sons.
Büyüköztürk, Ş. (2009). Data analysis handbook for social sciences. Pegem Academy.
Cohen, L., Manion, L., & Morrison, K. (2000). Research methods in education (5th ed.). Routledge.
Craig, A. B., Sherman, W. R., & Will, J. D. (2009). Developing virtual reality applications: Foundations of effective design. Morgan Kaufmann.
Dilwala, S. (2023). 7 best VR controllers for Android and PC. TechHunterDS. https://techhunterds.com/best-vr-controllers-for-headsets/
Disztinger, P., Schlögl, S., & Groth, A. (2017). Technology acceptance of virtual reality for travel planning. In R. Schegg & B. Stangl (Eds.), Information and communication technologies in tourism 2017 (pp. 255–268). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-51168-9_19
Durmaz, C., Bulut, Y., & Tankuş, E. (2018). The integration of virtual reality into tourism: Application in the hotels with five star in Samsun. Turkish Journal of Marketing, 3(1), 32–49. https://doi.org/10.30685/tujom.v3i1.27
Escandon-Barbosa, D., Salas-Paramo, J., Meneses-Franco, A. I., & Giraldo-Gonzalez, C. (2021). Adoption of new technologies in developing countries: The case of autonomous cars between Vietnam and Colombia. Technology in Society, 66, 101674. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101674
George, D., & Mallery, M. (2010). SPSS for Windows step by step: A simple guide and reference, 17.0 update (10th ed.). Pearson.
Gibson, A., & O’Rawe, M. (2018). Virtual reality as a travel promotional tool: Insights from a consumer travel fair. In T. Jung & M. C. tom Dieck (Eds.), Augmented reality and virtual reality: Empowering human, place and business (pp. 93–107). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-64027-3_7
González-Rodríguez, M. R., Díaz-Fernández, M. C., & Pino-Mejías, M. Á. (2020). The impact of virtual reality technology on tourists’ experience: A textual data analysis. Soft Computing, 24(18), 13879–13892. https://doi.org/10.1007/s00500-020-04883-y
Guttentag, D. A. (2010). Virtual reality: Applications and implications for tourism. Tourism Management, 31(5), 637–651. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2009.07.003
Güleç, U. T. (2019). The use of augmented reality and virtual reality applications in marketing: An evaluation in the context of examples from Turkey and around the world [Master’s thesis, KTO Karatay University].
Habibi, A., Ariffin, A. A. M., & Aziz, N. A. (2018). The influence of perceived benefits, perceived sacrifices, and perceived value on behavioral intention in the context of medical tourism. International Journal of Services, Economics and Management, 9(3–4), 295–316.
Hair, J. F., Jr., Matthews, L. M., Matthews, R. L., & Sarstedt, M. (2017). PLS-SEM or CB-SEM: Updated guidelines on which method to use. International Journal of Multivariate Data Analysis, 1(2), 107–123. https://doi.org/10.1504/IJMDA.2017.087624
Han, D. D., tom Dieck, M. C., & Jung, T. (2018). User experience model for augmented reality applications in urban heritage tourism. Journal of Heritage Tourism, 13(1), 46–61. https://doi.org/10.1080/1743873X.2016.1251931
Hwang, G., & Chung, K. S. (2023). Virtual reality users’ stress reduction and sport participation intention: Effects of sensation seeking and sense of presence. Journal of Sport Behavior, 46(1), 56–70. https://journalofsportbehavior.org/index.php/JSB/article/view/193
Jeng, M. Y., Pai, F. Y., & Yeh, T. M. (2017). The virtual reality leisure activities experience on elderly people. Applied Research in Quality of Life, 12(1), 49–65. https://doi.org/10.1007/s11482-016-9452-0
Kalaycı, Ş. (2010). SPSS applied multivariate statistical techniques (5th ed.). Asil Yayın Dağıtım.
Keser, A., Öngen Bilir, B., & Aytaç, S. (2017). Validity and reliability study of the quantitative workload inventory. İş, Güç: The Journal of Industrial Relations and Human Resources, 19(2), 55–78.
Kim, H. W., Chan, H. C., & Gupta, S. (2007). Value-based adoption of mobile internet: An empirical investigation. Decision Support Systems, 43(1), 111–126. https://doi.org/10.1016/j.dss.2005.05.009
Korkmaz, Ö. F., Soğukoğlu Korkmaz, S., & Sunar, H. (2023). Determining the effect of mobile banking features on mobile banking quality and the effect of mobile banking quality on bank reputation in public and private banks: The case of Giresun Province. Akşehir Vocational School Journal of Social Sciences, 16, 146–160.
Li, H., Gupta, A., Zhang, J., & Flor, N. (2020). Who will use augmented reality? An integrated approach based on text analytics and field survey. European Journal of Operational Research, 281(3), 502–516. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2018.10.019
Mol, J. M., Botzen, W. J. W., & Blasch, J. E. (2022). After the virtual flood: Risk perceptions and flood preparedness after virtual reality risk communication. Judgment and Decision Making, 17(1), 189–214. https://doi.org/10.1017/S1930297500009074
Özasma, H. İ. (2020). The perception of jinn scale: A study of validity and reliability. Kilis 7 December University Faculty of Theology Journal, 7(1), 627–644.
Park, S., & Stangl, B. (2020). Augmented reality experiences and sensation seeking. Tourism Management, 77, 104023. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2019.104023
Pett, M. A., Lackey, N. R., & Sullivan, J. J. (2003). Making sense of factor analysis: The use of factor analysis for instrument development in health care research. SAGE Publications.
Sancho-Esper, F., Ostrovskaya, L., Rodriguez-Sanchez, C., & Campayo-Sanchez, F. (2023). Virtual reality in retirement communities: Technology acceptance and tourist destination recommendation. Journal of Vacation Marketing, 29(2). https://doi.org/10.1177/13567667221080567
Sherman, W. R., & Craig, A. B. (2019). Understanding virtual reality: Interface, application, and design (2nd ed.). Morgan Kaufmann.
Sinha, N., Dhingra, S., Sehrawat, R., Jain, V., & Himanshu. (2025). Customers’ intention to use virtual reality in tourism: A comprehensive analysis of influencing factors. Tourism Review, 80(3), 742–766. https://doi.org/10.1108/TR-07-2023-0488
Soon, C. S., He, A. H., Bode, S., & Haynes, J. D. (2013). Predicting free choices for abstract intentions. Proceedings of the National Academy of Sciences, 110(15), 6217–6222. https://doi.org/10.1073/pnas.1212218110
Straub, E. T. (2009). Understanding technology adoption: Theory and future directions for informal learning. Review of Educational Research, 79(2), 625–649. https://doi.org/10.3102/0034654308325896
Sunar, H., & Ateş, A. (2025). An examination of studies on the use of technology and artificial intelligence in museums. Beykent University Journal of Social Sciences, 18(1), 43–62. https://doi.org/10.18221/bujss.1666693
Tabachnick, B. G., & Fidell, L. S. (2013). Using multivariate statistics (6th ed.). Pearson.
Teng, Y. M., Wu, K. S., & Kuo, F. J. (2025). Virtual reality tourism: Intention to use mediated by perceived usefulness, attitude and desire. Tourism Review, 80(8), 1515–1534. https://doi.org/10.1108/TR-02-2024-0133
Tussyadiah, I. P., Wang, D., Jung, T. H., & tom Dieck, M. C. (2018). Virtual reality, presence, and attitude change: Empirical evidence from tourism. Tourism Management, 66, 140–154. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2017.12.003
Vieira, K. M., Potrich, A. C. G., Bressan, A. A., Klein, L. L., Pereira, B. A. D., & Pinto, N. G. M. (2022). A pandemic risk perception scale. Risk Analysis, 42(1), 69–84. https://doi.org/10.1111/risa.13802
Vishwakarma, P., Mukherjee, S., & Datta, B. (2020). Travelers’ intention to adopt virtual reality: A consumer value perspective. Journal of Destination Marketing & Management, 17, 100456. https://doi.org/10.1016/j.jdmm.2020.100456
Wu, Y. F., & Kim, E. Y. (2022). Users’ perceptions of technological features in augmented reality (AR) and virtual reality (VR) in fashion retailing: A qualitative content analysis. Mobile Information Systems, 2022, 1–13. https://doi.org/10.1155/2022/3080280
Yazıcıoğlu, Y., & Erdoğan, S. (2004). SPSS applied scientific research methods. Detay Yayıncılık.
Yuan, A., & Hong, J. (2024). Impacts of virtual reality on tourism experience and behavioral intentions: Moderating role of novelty seeking. Journal of Hospitality & Tourism Research, 48(6), 1067–1080. https://doi.org/10.1177/10963480231171301
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
