Аналіз Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року у контексті подолання депопуляції

Анотація

статті проаналізовано Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року, схвалену розпорядженням Кабінету міністрів 30 вересня 2024 року. Визначено, що перша демографічна Стратегія була прийнята у 2006 році та розрахована на період до 2015 року. Зазначено, що 9-річний проміжок часу між завершенням терміну дії першої стратегії та прийняттям другої свідчить про недостатність уваги держави до демографічних проблем в минулому.Встановлено, що Стратегія закликана забезпечити стале відтворення населення України (і навіть збільшення загальної чисельності населення) та покращити його ключові соціально-демографічні характеристики, тому її прийняття є важливим позитивним кроком у боротьбі з демографічною кризою, який дозволив запустити процес впровадження низки потрібних змін у сфері державних соціально-демографічних гарантій. Наголошується, що досягнення окреслених у Стратегії цілей (зокрема збільшення чисельності населення країни) є можливим лише в умовах визначення боротьби з демографічною кризою одним з ключових пріоритетів держави (поряд з питаннями обороноздатності держави), запровадження максимально активної пронаталістської демографічної політики та виділення значних коштів на стимулювання народжуваності.Водночас зроблено висновок, що у Стратегії применшується значення державної фінансової допомоги як стимул народження дитини, довготривалий ефект заперечується, пряме стимулювання народження дитини (у тому числі шляхом надання суттєвої фінансової допомоги) не увійшло до переліку заходів, які мають підвищити народжуваністі. Також відзначається, що у Стратегії не було передбачено додаткових заходів підтримки при народженні другої та третьої дитини, у той час як досвід України свідчить про їх ефективність.