Державні механізми впровадження технологій штучного інтелекту в сферу охорони ментального здоров’ям населення України

Автор(и)

  • Шпига Петро Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (київ, Україна) https://orcid.org/0000-0002-9871-1921
  • Осьмак Антон Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (київ, Україна) http://orcid.org/0000-0002-1960-8353

DOI:

https://doi.org/10.15421/152560

Ключові слова:

публічне управління, штучний інтелект, ментальне здоров’я, повоєнне відновлення, технології, ризики

Анотація

У статті досліджено інституційні та організаційно-управлінські механізми впровадження технологій штучного інтелекту в систему публічного управління сферою охорони ментального здоров’я населення України в умовах сучасних викликів та майбутнього повоєнного відновлення. Актуальність теми зумовлена зростанням навантаження на систему охорони ментального здоров’я внаслідок воєнних дій, що вимагає переходу до нових, більш ефективних і адаптивних моделей управління. Метою дослідження є наукове обґрунтування комплексної системи механізмів, здатних забезпечити ефективну інтеграцію технологій штучного інтелекту у процеси формування та реалізації державної політики у сфері охорони ментального здоров’я населення України. У ході дослідження встановлено, що впровадження інтелектуальних технологій створює передумови для переходу до моделі публічного управління орієнтованої на дані, яка забезпечує підвищення обґрунтованості управлінських рішень, оптимізацію розподілу ресурсів і персоналізацію медичних послуг. Обґрунтовано, що ефективність таких трансформацій визначається якістю інституційного середовища, яке має забезпечувати нормативну визначеність, міжсекторальну координацію, розвиток цифрової інфраструктури та суспільну довіру. Результати дослідження свідчать про доцільність формування багаторівневої архітектури державних механізмів в сфері охорони ментального здоров’я населення України, що охоплюють нормативно-правові, організаційні, фінансово-економічні, кадрові, інформаційно-аналітичні та етичні компоненти. Доведено, що інтеграція штучного інтелекту у клінічні та управлінські процеси сприяє підвищенню якості діагностики, ефективності лікування та результативності державної політики. Водночас встановлено наявність ризиків, пов’язаних із безпекою, захистом персональних даних та етичністю використання інтелектуальних технологій, що зумовлює необхідність розвитку механізмів контролю, аудиту та регулювання. У висновках обґрунтовано, що формування комплексних державних механізмів впровадження технологій штучного інтелекту є ключовою умовою модернізації системи охорони ментального здоров’я населення України та забезпечення її стійкості, адаптивності й орієнтації на потреби людини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Шпига Петро, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (київ, Україна)

Ph.D.

Осьмак Антон, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (київ, Україна)

Ph.D.

Посилання

REFERENCES
Asman, O., Torous, J., & Tal, A. (2025). Responsible Design, Integration, and Use of Generative AI in Mental Health. JMIR Ment Health, 12:e70439 https://doi.org/10.2196/70439
Auf, H., Svedberg, P., Nygren, J., Nair, M., & Lundgren, L. E. (2025). The Use of AI in Mental Health Services to Support Decision-Making: Scoping Review. J Med Internet Res., Jan 24; 27:e63548. https://doi.org/10.2196/63548
Dehbozorgi, R., Zangeneh, S., Khooshab, E. et al. (2025).The application of artificial intelligence in the field of mental health: a systematic review. BMC Psychiatry, 25, 132. https://doi.org/10.1186/s12888-025-06483-2
Dohnány, S. et al. (2025). Technological folie à deux: Feedback Loops Between AI Chatbots and Mental Illness. https://arxiv.org/abs/2507.19218
Dohnány, S., Kurth-Nelson, Z., Spens, E. et al. (2025). Technological folie a deux: feedback loops between ai chatbots and mental illness. arXiv preprint. https://doi.org/10.48550/arXiv.2507.19218
Grabb, D., Lamparth, M., & Vasan, N. (2024). Risks from Language Models for Automated Mental Healthcare: Ethics and Structure for Implementation (Extended Abstract). Proceedings of the AAAI/ACM Conference on AI, Ethics, and Society, 7(1), 519-519. https://doi.org/10.1609/aies.v7i1.31654
Li, H., Zhang, R., Lee, YC. et al. (2023). Systematic review and meta-analysis of AI-based conversational agents for promoting mental health and well-being. npj Digit. Med, 6, 236. https://doi.org/10.1038/s41746-023-00979-5
Mandal, A., Chakraborty, T. & Gurevych, I. (2025). Towards privacy-aware mental health AI models. Nat Comput Sci, 5, 863–874. https://doi.org/10.1038/s43588-025-00875-w
Pandey, H. M. (2024). Harnessing large language models for mental health: Opportunities, challenges, and ethical considerations. Journal of Medical Internet Research, 26(1), e25001. https://doi.org/10.48550/arXiv.2501.10370
Pinchuk, I., Yachnik, Y., Goto, R. et al. (2025). Mental health services during the war in Ukraine: 2-years follow up study. Int J Ment Health Syst, 19, 11. https://doi.org/10.1186/s13033-025-00667-9
Ramezani, M., Takian, A., Bakhtiari, A. et al. (2023). Research agenda for using artificial intelligence in health governance: interpretive scoping review and framework. BioData Mining, 16, 31. https://doi.org/10.1186/s13040-023-00346-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Шпига, П., & Осьмак, А. (2026). Державні механізми впровадження технологій штучного інтелекту в сферу охорони ментального здоров’ям населення України. Аспекти публічного управління, 14(1), 102–107. https://doi.org/10.15421/152560

Номер

Розділ

Стаття