Прикладна драматургія як інструмент публічного управління: цінності, розуміння, сценарії
Ключові слова:
прикладна драматургія, публічне управління, сценарно-орієнтоване ухвалення рішень, наративний аналіз публічної політики, візуальне та образоцентричне мислення, ціннісні режими, антиципаторне управління
Анотація
Анотація.Вступ. У статті розглядається прикладна драматургія як міждисциплінарний інструмент аналізу та проєктування управлінських рішень в умовах ускладнення соціальної реальності. Показано, що домінантні у публічному управлінні текстоцентричні практики є методологічно недостатніми для роботи з процесами становлення, невизначеності та ціннісних конфліктів, характерних для сучасних управлінських систем.Методологія. Дослідження має концептуальний і теоретико-методологічний характер та ґрунтується на теоретичному синтезі й міждисциплінарному аналізі. Огляд літератури побудовано переважно в концептуальній логіці, а не у форматі емпіричного зіставлення, що відображає позиціонування статті як теоретико-методологічного дослідження, а не емпіричної роботи.Основний матеріал. Теоретичною основою дослідження є модель ціннісних мемів К. Грейвза та концепція спірального руху розуміння. Обґрунтовано роль образоцентричних і сценарних форм мислення як ключових умов цілісного осмислення управлінських ситуацій. Прикладна драматургія інтерпретується як модель змін, що дає змогу аналізувати переходи від ситуації до події, а далі – до трансформації керованих процесів, а також як засіб переходу від управління описами до управління процесами й смислами.Результати та обговорення. Показано, що домінування текстоцентричних управлінських моделей структурно пов’язане з певними ціннісними режимами та призводить до типових управлінських обмежень, зокрема нормативної перевантаженості, фрагментації процесів і ілюзії контролю. У дискусії результати співвідносяться із сучасними дослідженнями у сфері наративної політики, сценарного мислення, стратегічного форсайту та дизайн-мислення в публічному управлінні, що дає змогу виявити методологічні зони перетину й розширення драматургічного підходу.Висновки. Зроблено висновок, що прикладна драматургія може розглядатися як самостійний методологічний інструмент публічного управління, орієнтований на роботу з динамікою змін, цінностями та сценаріями можливого майбутнього. Обґрунтовано, що відмова від образоцентричних і сценарних форм мислення в умовах зростаючої складності формує системну управлінську вразливість, тоді як інтеграція прикладної драматургії розширює можливості осмисленого ухвалення управлінських рішень.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
References
Alexander, J. C. (2011). Performance and power. Polity Press.
Bason, C. (2017). Leading public sector innovation: Co-creating for a better society (2nd ed.). Policy Press.
Basegio, N. D., da Cruz, F. B., Miranda, J. I. R., & Negri, S. (2025). Design thinking in public administration: A systematic literature review (2014–2023) based on the PRISMA 2020 protocol. Revista de Gestão e Secretariado – GeSec, 16(9), 1–22. https://doi.org/10.7769/gesec.v16i9.5211
Beck, D. E., & Cowan, C. C. (1996). Spiral dynamics: Mastering values, leadership, and change. Blackwell.
Fischer, F. (2003). Reframing public policy: Discursive politics and deliberative practices. Oxford University Press.
Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. Anchor Books.
Graves, C. W. (1974). Human nature prepares for a momentous leap. The Futurist, 8(2), 72–87.
Ivanova, S., et al. (2021). Spiral dynamics in the management of sustainable development of society. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 915(1), 012039. https://doi.org/10.1088/1755-1315/915/1/012039
Ivanova, S., & Anpilohov, A. (2025). Parametric Architecture in the Context of Expanding Public Administration Tools. Public Administration Aspects, 13(3), 12-20. https://doi.org/10.15421/152525
Ivanova, S. (2025). The visual turn as a cultural and epistemological phenomenon: Artistic practices, reception, and visual thinking. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 28(6), 63–69.https://doi.org/10.15421/172638
Ivanova, S. (2025). Normative universalism as an illusion of order: From the slogan of 1789 to the global compliance regimes of the 21st century. Public Administration Aspects, 13(4), 57–64. https://doi.org/10.15421/152544
Jones, M. D., & McBeth, M. K. (2010). A narrative policy framework: Clear enough to be wrong? Policy Studies Journal, 38(2), 329–353. https://doi.org/10.1111/j.1541-0072.2010.00364.x
Kuenzler, J., Vogeler, C., Parth, A.-M., & Gohl, T. (2024). Exploring the eternal struggle: The narrative policy framework and status quo versus policy change. Policy Sciences, 57(3), 485–517. https://doi.org/10.1007/s11077-024-09537-6
Kuenzler, J., Stauffer, B., Schlaufer, C., Song, G., Smith-Walter, A., & Jones, M. D. (2024). A systematic review of the narrative policy framework: A future research agenda. Policy & Politics. Advance online publication.
Kvitka, S. A. (2016). Foresight as the design technology of the future: The latest mechanisms of interaction of public authorities, business, and civil society. Public Administration Aspects, 4(8), 5–15. https://doi.org/10.15421/151635
Kvitka, S. (2019). Innovative mechanisms in public administration: Foresight. Public Administration Aspects, 7(4), 5–16.https://doi.org/10.15421/151918
Lopushnyak, H., Bondarenko, S., & Dmytruk, S. (2024). Design thinking as a tool for transforming approaches to leadership development in the social sphere. Social Development and Security, 14(4), 261–295. https://doi.org/10.33445/sds.2024.14.4.21
OECD. (2021). Foresight and anticipatory governance in practice. OECD Publishing.
OECD. (2025). Strategic foresight toolkit for resilient public policy. OECD Publishing.
Roe, E. (1994). Narrative policy analysis: Theory and practice. Duke University Press.
Routzouni, A., et al. (2021). Public sector innovation through design thinking. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction.
Alexander, J. C. (2011). Performance and power. Polity Press.
Bason, C. (2017). Leading public sector innovation: Co-creating for a better society (2nd ed.). Policy Press.
Basegio, N. D., da Cruz, F. B., Miranda, J. I. R., & Negri, S. (2025). Design thinking in public administration: A systematic literature review (2014–2023) based on the PRISMA 2020 protocol. Revista de Gestão e Secretariado – GeSec, 16(9), 1–22. https://doi.org/10.7769/gesec.v16i9.5211
Beck, D. E., & Cowan, C. C. (1996). Spiral dynamics: Mastering values, leadership, and change. Blackwell.
Fischer, F. (2003). Reframing public policy: Discursive politics and deliberative practices. Oxford University Press.
Goffman, E. (1959). The presentation of self in everyday life. Anchor Books.
Graves, C. W. (1974). Human nature prepares for a momentous leap. The Futurist, 8(2), 72–87.
Ivanova, S., et al. (2021). Spiral dynamics in the management of sustainable development of society. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 915(1), 012039. https://doi.org/10.1088/1755-1315/915/1/012039
Ivanova, S., & Anpilohov, A. (2025). Parametric Architecture in the Context of Expanding Public Administration Tools. Public Administration Aspects, 13(3), 12-20. https://doi.org/10.15421/152525
Ivanova, S. (2025). The visual turn as a cultural and epistemological phenomenon: Artistic practices, reception, and visual thinking. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 28(6), 63–69.https://doi.org/10.15421/172638
Ivanova, S. (2025). Normative universalism as an illusion of order: From the slogan of 1789 to the global compliance regimes of the 21st century. Public Administration Aspects, 13(4), 57–64. https://doi.org/10.15421/152544
Jones, M. D., & McBeth, M. K. (2010). A narrative policy framework: Clear enough to be wrong? Policy Studies Journal, 38(2), 329–353. https://doi.org/10.1111/j.1541-0072.2010.00364.x
Kuenzler, J., Vogeler, C., Parth, A.-M., & Gohl, T. (2024). Exploring the eternal struggle: The narrative policy framework and status quo versus policy change. Policy Sciences, 57(3), 485–517. https://doi.org/10.1007/s11077-024-09537-6
Kuenzler, J., Stauffer, B., Schlaufer, C., Song, G., Smith-Walter, A., & Jones, M. D. (2024). A systematic review of the narrative policy framework: A future research agenda. Policy & Politics. Advance online publication.
Kvitka, S. A. (2016). Foresight as the design technology of the future: The latest mechanisms of interaction of public authorities, business, and civil society. Public Administration Aspects, 4(8), 5–15. https://doi.org/10.15421/151635
Kvitka, S. (2019). Innovative mechanisms in public administration: Foresight. Public Administration Aspects, 7(4), 5–16.https://doi.org/10.15421/151918
Lopushnyak, H., Bondarenko, S., & Dmytruk, S. (2024). Design thinking as a tool for transforming approaches to leadership development in the social sphere. Social Development and Security, 14(4), 261–295. https://doi.org/10.33445/sds.2024.14.4.21
OECD. (2021). Foresight and anticipatory governance in practice. OECD Publishing.
OECD. (2025). Strategic foresight toolkit for resilient public policy. OECD Publishing.
Roe, E. (1994). Narrative policy analysis: Theory and practice. Duke University Press.
Routzouni, A., et al. (2021). Public sector innovation through design thinking. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction.
Переглядів анотації: 258 Завантажень PDF: 55
Опубліковано
2026-02-12
Як цитувати
Іванова, С. (2026). Прикладна драматургія як інструмент публічного управління: цінності, розуміння, сценарії. Аспекти публічного управління, 14(1), 5-17. https://doi.org/10.15421/152551
Номер
Розділ
Стаття
