Теоретико-методологічний аналіз дослідження інституту медіації як елементу демократизації публічного управління та публічної служби в сучасному науковому дискурсі
Ключові слова:
інститут медіації, публічне управління, публічна служба, механізми реалізації інституту медіації, науковий дискурс, врегулювання конфліктів між владою і громадянами, законодавча основа медіації
Анотація
Анотація. Стрімке поширення медіації у глобальному світі, ефективність застосування її у численних сферах врядування демонструють потенціал цього інститут для врегулювання конфліктності у взаємодії між владою і громадянами. Конструктивний діалог між державою й суспільством, на думку теоретиків та практиків у юриспруденції, політології, психології та публічного управління, філософії здатна забезпечити саме медіація як позасудова інституція вирішення конфліктів, заснована на добровільності, нейтральності, конфіденційності та партнерстві сторін.Актуальність статті визначається потребою у створенні ефективних, ненасильницьких механізмів вирішення конфліктів між владою і громадянами в умовах зростання конфліктності у період війни; необхідністю адаптації українського публічного управління до європейських стандартів; розвитком новоствореної законодавчої основи медіації; стратегічним значенням формування та розвитку інституту медіації як елементу демократизації публічної влади в Україні.Метою статті є теоретико-методологічний аналіз дослідження інституту медіації як елементу демократизації публічної влади в Україні в науковому дискурсі вітчизняних та зарубіжних учених..Завданням автора є розкрити теоретико-методологічні засади дослідження медіації вітчизняними та зарубіжними науковцями, окреслити їх спільні погляди на інституціоналізацію даної проблеми та суттєві відмінності у трактуванні цього інструменту. В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України дана проблематика набуває особливої значущості, адже зовнішній конфлікт суттєво загострив соціальні напруження, збільшив кількість спірних ситуацій між громадянами та органами влади, ускладнив комунікацію у сфері публічного управління. Висновки. Запровадження інституту медіації у врегулюванні конфліктів в публічному управлінні та публічній службі є актуальним питанням, яке потребує теоретико-методологічних засад дослідження механізмів його формування, розвитку задля демократизації публічної влади в Україні.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
Бородін, Є. (2019). Організаційно-правові підстави застосування медіації в системі державного управління. Аспекти публічного управління, 7(4), 28-34. https://doi.org/10.15421/151920
Грабовський, В. А., & Рак, Ю. О. (2020). Особливості становлення та тенденції розвитку інституту медіації: українські та зарубіжні практики. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія «Державне управління», (1(96)), 5–12.
Ігнатенко, Є. О., & Ларіна, Н. Б. (2024). Особливості застосування медіаційних процедур на публічній службі. У Л. Комаха, Н. Корчак, & Н. Ларіна (Ред.), Сучасні виклики для державної служби: інформаційно-комунікативний аспект: матеріали міжнародного круглого столу (Київ, 18 червня 2024 р.) (с. 95–98). ННІ ПУДС КНУ.
Калмикова, Л. (2024, 1 жовтня). Медіація: модний тренд чи нагальна потреба? Національна асоціація адвокатів України. unba.org.ua/publications/8689-mediaciya-modnij-trend-chi-nagal-napotreba.html
Кармазіна, М. С., & Шурбована, О. М. (2012). «Інститут» та «інституція»: проблема розрізнення понять. Політичний менеджмент, (4(19)), 10–19.
Корнута, Л. М. (2022). Окремі питання провадження державної служби в умовах воєнного стану. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, (2), 64–69.
Красіловська, З. В. (2017). Становлення інституту медіації в системі публічного управління: теоретико-правовий аспект (Дис. канд. наук держ. упр.). Одеса.
Ларіна, Н. Б. (2022). Інституційні засади формування медіаційної компетентності публічних службовців в Україні. Аспекти публічного управління, 10(6), 61–70. https://doi.org/10.15421/152245
Лопушинський, І. П., Ковальська, Н. М., & Демченко, В. М. (2022). Медіація як засіб вирішення суперечок у публічному управлінні: гуманістичний аспект. Вісник Херсонського національного технічного університету, (1(80)). bit.ly/3Z1Fm54
Мазаракі, Н. А. (2018). Медіація в Україні: теорія та практика (монографія). Інститут законодавства ВР України.
Про медіацію. Закон України № 1875-IX від 16.11.2021. zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text
Черненко, Н. (2023). Роль інституціоналізації медіації в публічному управлінні: теоретичний аспект. Аспекти публічного управління, 11(1), 12-19. https://doi.org/10.15421/152302
Черненко, Н. М., & Бринза, І. В. (2022). Соціально-психологічний механізм медіації в освітньому процесі. Наукові перспективи, (2(20)), 484–498.
Aoki, M. (2007). Endogenizing institutions and institutional change. Journal of Institutional Economics, 3, 1–31.
Berger, P. (1998). The Limits of Social Cohesion: Conflict and Mediation in Pluralist Societies: A Report of the Bertelsmann Foundation to the Club of Rome. Bertelsmann Foundation.
Berger, P., & Luckmann, T. (2011). The Social Construction of Reality. Garden City.
Coase, R. (1991). The Firm, the Market, and the Law. Telex.
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
Greif, A. (2006). Institutions and the Path to the Modern Economy: Lessons from Medieval Trade. Cambridge University Press.
Hamilton, W. H. (2010). Institutions. Encyclopedia of the Social Sciences, 8, 84.
Khadzhyradieva, S., Hrechko, T., & Smalskys, V. (2019). Institutionalisation of behavioural insights in public policy. Public Policy and Administration, 18(3), 95–113.
North, D. (2000). Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Osnovy.
REFERENCES
About mediation. (2021, November 16). Law of Ukraine No. 1875-IX “On Mediation.” zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text
Aoki, M. (2007). Endogenizing institutions and institutional change. Journal of Institutional Economics, 3, 1–31.
Berger, P. (1998). The Limits of Social Cohesion: Conflict and Mediation in Pluralist Societies: A Report of the Bertelsmann Foundation to the Club of Rome. Bertelsmann Foundation.
Berger, P., & Luckmann, T. (2011). The Social Construction of Reality. Garden City.
Borodin, Y. (2019). Organizational and legal principles of application of media in the system of public administration. Public Administration Aspects, 7(4), 28-34. https://doi.org/10.15421/151920
Chernenko, N. (2023). The Role of Institutionalization of Mediation in Public Administration: Theoretical Aspect. Public Administration Aspects, 11(1), 12-19. https://doi.org/10.15421/152302
Chernenko, N. M., & Brynza, I. V. (2022). Sotsialno-psykholohichnyi mekhanizm mediatsii v osvitnomu protsesi. Naukovi perspektyvy, (2(20)), 484–498.
Coase, R. (1991). The Firm, the Market, and the Law. Telex.
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
Greif, A. (2006). Institutions and the Path to the Modern Economy: Lessons from Medieval Trade. Cambridge University Press.
Hamilton, W. H. (2010). Institutions. Encyclopedia of the Social Sciences, 8, 84.
Hrabovskyi, V. A., & Rak, Yu. O. (2020). Osoblyvosti stanovlennia ta tendentsii rozvytku instytutu mediatsii: ukrainski ta zarubizhni praktyky. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia “Derzhavne upravlinnia”, (1(96)), 5–12.
Ihnatenko, Ye. O., & Larina, N. B. (2024). Features of applying mediation procedures in the public service. In L. Komakha, N. Korchak, & N. Larina (Eds.), Modern challenges for the civil service: Information and communication aspect: Proceedings of the international round table (Kyiv, June 18, 2024) (pp. 95–98). Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Kalmykova, L. (2024, October 1). Mediation: A fashionable trend or an urgent need? National Bar Association of Ukraine. unba.org.ua/publications/8689-mediaciya-modnij-trend-chi-nagal-napotreba.html
Karmazina, M. S., & Shurbovana, O. M. (2012). “Institute” and “institution”: The problem of distinguishing concepts. Political Management, 4(19)), 10–19.
Khadzhyradieva, S., Hrechko, T., & Smalskys, V. (2019). Institutionalisation of behavioural insights in public policy. Public Policy and Administration, 18(3), 95–113.
Kornuta, L. M. (2022). Okremi pytannia provadzhennia derzhavnoi sluzhby v umovakh voiennoho stanu. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava, (2), 64–69.
Krasilovska, Z. V. (2017). Stanovlennia instytutu mediatsii v systemi publichnoho upravlinnia: teoretyko-pravovyi aspekt (PhD dissertation). Odesa.
Larina, N. (2022). Institutional principles of formation of mediation competence of public servants in Ukraine. Public Administration Aspects, 10(6), 61–70. https://doi.org/10.15421/152245
Lopushynskyi, I. P., Kovalska, N. M., & Demchenko, V. M. (2022). Mediatsiia yak zasib vyrishennia superechok u publichnomu upravlinni: humanistychnyi aspekt. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, (1(80)). bit.ly/3Z1Fm54
Mazaraki, N. A. (2018). Mediation in Ukraine: Theory and practice [Monograph]. Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine.
North, D. (2000). Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Osnovy.
Бородін, Є. (2019). Організаційно-правові підстави застосування медіації в системі державного управління. Аспекти публічного управління, 7(4), 28-34. https://doi.org/10.15421/151920
Грабовський, В. А., & Рак, Ю. О. (2020). Особливості становлення та тенденції розвитку інституту медіації: українські та зарубіжні практики. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія «Державне управління», (1(96)), 5–12.
Ігнатенко, Є. О., & Ларіна, Н. Б. (2024). Особливості застосування медіаційних процедур на публічній службі. У Л. Комаха, Н. Корчак, & Н. Ларіна (Ред.), Сучасні виклики для державної служби: інформаційно-комунікативний аспект: матеріали міжнародного круглого столу (Київ, 18 червня 2024 р.) (с. 95–98). ННІ ПУДС КНУ.
Калмикова, Л. (2024, 1 жовтня). Медіація: модний тренд чи нагальна потреба? Національна асоціація адвокатів України. unba.org.ua/publications/8689-mediaciya-modnij-trend-chi-nagal-napotreba.html
Кармазіна, М. С., & Шурбована, О. М. (2012). «Інститут» та «інституція»: проблема розрізнення понять. Політичний менеджмент, (4(19)), 10–19.
Корнута, Л. М. (2022). Окремі питання провадження державної служби в умовах воєнного стану. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, (2), 64–69.
Красіловська, З. В. (2017). Становлення інституту медіації в системі публічного управління: теоретико-правовий аспект (Дис. канд. наук держ. упр.). Одеса.
Ларіна, Н. Б. (2022). Інституційні засади формування медіаційної компетентності публічних службовців в Україні. Аспекти публічного управління, 10(6), 61–70. https://doi.org/10.15421/152245
Лопушинський, І. П., Ковальська, Н. М., & Демченко, В. М. (2022). Медіація як засіб вирішення суперечок у публічному управлінні: гуманістичний аспект. Вісник Херсонського національного технічного університету, (1(80)). bit.ly/3Z1Fm54
Мазаракі, Н. А. (2018). Медіація в Україні: теорія та практика (монографія). Інститут законодавства ВР України.
Про медіацію. Закон України № 1875-IX від 16.11.2021. zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text
Черненко, Н. (2023). Роль інституціоналізації медіації в публічному управлінні: теоретичний аспект. Аспекти публічного управління, 11(1), 12-19. https://doi.org/10.15421/152302
Черненко, Н. М., & Бринза, І. В. (2022). Соціально-психологічний механізм медіації в освітньому процесі. Наукові перспективи, (2(20)), 484–498.
Aoki, M. (2007). Endogenizing institutions and institutional change. Journal of Institutional Economics, 3, 1–31.
Berger, P. (1998). The Limits of Social Cohesion: Conflict and Mediation in Pluralist Societies: A Report of the Bertelsmann Foundation to the Club of Rome. Bertelsmann Foundation.
Berger, P., & Luckmann, T. (2011). The Social Construction of Reality. Garden City.
Coase, R. (1991). The Firm, the Market, and the Law. Telex.
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
Greif, A. (2006). Institutions and the Path to the Modern Economy: Lessons from Medieval Trade. Cambridge University Press.
Hamilton, W. H. (2010). Institutions. Encyclopedia of the Social Sciences, 8, 84.
Khadzhyradieva, S., Hrechko, T., & Smalskys, V. (2019). Institutionalisation of behavioural insights in public policy. Public Policy and Administration, 18(3), 95–113.
North, D. (2000). Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Osnovy.
REFERENCES
About mediation. (2021, November 16). Law of Ukraine No. 1875-IX “On Mediation.” zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text
Aoki, M. (2007). Endogenizing institutions and institutional change. Journal of Institutional Economics, 3, 1–31.
Berger, P. (1998). The Limits of Social Cohesion: Conflict and Mediation in Pluralist Societies: A Report of the Bertelsmann Foundation to the Club of Rome. Bertelsmann Foundation.
Berger, P., & Luckmann, T. (2011). The Social Construction of Reality. Garden City.
Borodin, Y. (2019). Organizational and legal principles of application of media in the system of public administration. Public Administration Aspects, 7(4), 28-34. https://doi.org/10.15421/151920
Chernenko, N. (2023). The Role of Institutionalization of Mediation in Public Administration: Theoretical Aspect. Public Administration Aspects, 11(1), 12-19. https://doi.org/10.15421/152302
Chernenko, N. M., & Brynza, I. V. (2022). Sotsialno-psykholohichnyi mekhanizm mediatsii v osvitnomu protsesi. Naukovi perspektyvy, (2(20)), 484–498.
Coase, R. (1991). The Firm, the Market, and the Law. Telex.
DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160.
Greif, A. (2006). Institutions and the Path to the Modern Economy: Lessons from Medieval Trade. Cambridge University Press.
Hamilton, W. H. (2010). Institutions. Encyclopedia of the Social Sciences, 8, 84.
Hrabovskyi, V. A., & Rak, Yu. O. (2020). Osoblyvosti stanovlennia ta tendentsii rozvytku instytutu mediatsii: ukrainski ta zarubizhni praktyky. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia “Derzhavne upravlinnia”, (1(96)), 5–12.
Ihnatenko, Ye. O., & Larina, N. B. (2024). Features of applying mediation procedures in the public service. In L. Komakha, N. Korchak, & N. Larina (Eds.), Modern challenges for the civil service: Information and communication aspect: Proceedings of the international round table (Kyiv, June 18, 2024) (pp. 95–98). Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Kalmykova, L. (2024, October 1). Mediation: A fashionable trend or an urgent need? National Bar Association of Ukraine. unba.org.ua/publications/8689-mediaciya-modnij-trend-chi-nagal-napotreba.html
Karmazina, M. S., & Shurbovana, O. M. (2012). “Institute” and “institution”: The problem of distinguishing concepts. Political Management, 4(19)), 10–19.
Khadzhyradieva, S., Hrechko, T., & Smalskys, V. (2019). Institutionalisation of behavioural insights in public policy. Public Policy and Administration, 18(3), 95–113.
Kornuta, L. M. (2022). Okremi pytannia provadzhennia derzhavnoi sluzhby v umovakh voiennoho stanu. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava, (2), 64–69.
Krasilovska, Z. V. (2017). Stanovlennia instytutu mediatsii v systemi publichnoho upravlinnia: teoretyko-pravovyi aspekt (PhD dissertation). Odesa.
Larina, N. (2022). Institutional principles of formation of mediation competence of public servants in Ukraine. Public Administration Aspects, 10(6), 61–70. https://doi.org/10.15421/152245
Lopushynskyi, I. P., Kovalska, N. M., & Demchenko, V. M. (2022). Mediatsiia yak zasib vyrishennia superechok u publichnomu upravlinni: humanistychnyi aspekt. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, (1(80)). bit.ly/3Z1Fm54
Mazaraki, N. A. (2018). Mediation in Ukraine: Theory and practice [Monograph]. Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine.
North, D. (2000). Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Osnovy.
Переглядів анотації: 61 Завантажень PDF: 61
Опубліковано
2025-12-30
Як цитувати
Ігнатенко , Є. (2025). Теоретико-методологічний аналіз дослідження інституту медіації як елементу демократизації публічного управління та публічної служби в сучасному науковому дискурсі. Аспекти публічного управління, 13(4), 50-56. https://doi.org/10.15421/152543
Номер
Розділ
Стаття
