Еволюція цифрових механізмів громадського екоконтролю: аналіз зарубіжних традиційних та інноваційних практик

Анотація

Актуальність. Активізація цифрової трансформації комунікаційних процесів у всіх сферах суспільного життя є рушійною силою еволюційних процесів у розвитку сучасних цифрових технологій для потреб державного управління, оскільки це є необхідністю сьогодні в контексті забезпечення ефективної та зручної взаємодії між державою та громадянами.Організація цифрових каналів зв'язку між державним та недержавним секторами у сфері охорони навколишнього середовища сприяє залученню експертів неурядових організацій до розробки та реалізації державної екологічної політики, що позитивно впливає на якість управлінських рішень та ефективність їх реалізації.Метою дослідження є огляд зарубіжного досвіду застосування цифрових технологій у сфері охорони навколишнього середовища та надання практичних рекомендацій щодо впровадження цифрових механізмів громадського контролю у сфері охорони навколишнього середовища.Результати. Враховуючи вищезазначене, а також інтенсивність розвитку цифрового суспільства та швидке поширення нових форм участі громадян у розробці політики, доречно запропонувати умовну класифікацію форм громадського контролю на традиційні та інноваційні. Традиційні форми стосуються методів, за допомогою яких суб'єкти громадського контролю здійснюють свою діяльність, використовуючи аналогові механізми для виконання контрольних функцій.Висновки. З огляду на вищезазначене, вважаємо за доцільне посилити залучення спеціалізованих інституцій громадянського суспільства до розробки та впровадження механізмів громадського нагляду в екологічній сфері. Спираючись на досвід Естонії, Великої Британії та Республіки Білорусь, очевидно, що професійні організації громадянського суспільства здатні виконувати певні функції, тоді як експерти уповноважених державних органів можуть зосередитися на оцінці ефективності відповідних результатів та виборі найоптимальніших для впровадження.