Соціальна відповідальність держави як громадської організації та виконання нею зобов'язань в системі публічного управління та суспільних (громадських) відносин

Анотація

Актуальність. Автором з’ясовано, що соціальна відповідальність є найважливішим елементом взаємозв’язку людини і суспільства, вона регулює поведінку індивіда відповідно до вимог суспільства, держави – відповідно до запитів індивіда, а у випадку порушення цих норм, сторони повинні нести покарання. Втім, найчастіше науковці, даючи визначення соціальної відповідальності, висвітлюють лише ті риси, які розкривають моральну, політичну або інші види відповідальності, ігноруючи площину публічного управління та суспільних відносин. Метою дослідження є аналіз змісту відповідальності держави за її соціальним призначенням, розглядаючи державу як громадську організацію та суб’єкт виконання соціальних зобов’язань. Результати. У статті встановлено, що зміст соціальної відповідальності не сталий, він залежить від очікувань суспільства. За міжнародним стандартом ISO 26000 «Настанови щодо соціальної відповідальності», соціальна відповідальність – це відповідальність організації (у тому числі громадської) за свої рішення і діяльність (у сфері надання послуг, захисту прав людини тощо), які стосуються забезпечення сталого розвитку і добробуту суспільства; не суперечать нормам діючого законодавства та міжнародним стандартам поведінки; розповсюджені на кожного її члена та діють за її межами в рамках сфери свого впливу (2010). Враховуючи складність самої природи держави, автором виявлено, що соціальна відповідальність держави корелює з юридичною, адже юридичний аспект відповідальності держави застосовується у вигляді правового примусу до державних органів та їх посадових осіб за заподіяну шкоду особам своїми рішеннями, діяльністю/бездіяльністю. Висновки. Автором запропоновано розглядати державу як громадську організацію та суб’єкта виконання соціальних зобов’язань. Підставою для такого сприйняття держави є її схожість за пріоритетними напрямами, цілями, особливостями діяльності з громадськими об’єднаннями. До таких належать – управлінська структура, необхідність у стратегічному управлінні, незалежність, публічність і підзвітність суспільству, колективний характер прийняття рішень, широкий аспект напрямів діяльності. Також доведено, що зміст соціальної відповідальності держави випливає із суті соціального призначення самої держави, що означає забезпечення рівності та реальності соціально-економічних прав для всіх громадян, зокрема права на працю, соціальне забезпечення, доходи не нижче прожиткового мінімуму тощо. Як і зміст соціальної відповідальності громадських організацій варто розглядати за пріоритетами розвитку суспільства: управління і адміністрування, права людини, трудові відносини, довкілля, добросовісні ділові практики, соціально-економічний розвиток суспільства. З’ясовано, що соціальна відповідальність держави корелює з юридичною, адже соціальний аспект відповідальності держави полягає у створенні умов та веденні такої політики, за якої здійснюється соціальне забезпечення, реалізуються гарантії соціального захисту, працевлаштування, гідного рівня життя, в той час як юридичний аспект відповідальності держави застосовується у вигляді правового примусу до органів публічної влади та їх посадових осіб за заподіяну шкоду особам своїми рішеннями, діяльністю/бездіяльністю шляхом відкриття виконавчого провадження в порядку, визначеному законами «Про виконавче провадження» (2016) та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (2012).