Механізми мережевого управління взаємодією публічної влади та громадянського суспільства
Ключові слова:
мережеве управління, публічне управління, громадянське суспільство, цифрові технології, цифровий розвиток, цифрова демократія
Анотація
Нова цифрова реальність змінює не лише громадянське суспільство та його інституції, а й публічну владу. Цифровізація формує нові моделі взаємодії органів публічної влади та інститутів громадянського суспільства. Як показує міжнародна практика саме національні, регіональні та місцеві органи публічної влади відіграють провідну роль у розвитку цифрових механізмів взаємодії у суспільстві, сприяють розвитку громадянського суспільства, впроваджують цифровий менеджмент, здійснюють аналіз цифрових викликів та розробку відповідних відповідей на них. Втім в умовах мережевого суспільства, основаного на цифрових платформах, значно зростають можливості інституцій громадянського суспільства забезпечувати певні форми прямої демократії, які передбачать врахування органами влади потреб та точок зору більшості населення підвладних територій. Метою дослідження є визначення особливостей механізмів мережевого управління взаємодією органів публічної влади та інституцій громадянського суспільства в умовах цифрової трансформації публічного управління. Визначені основні напрямки аналізу мережевого управління, його зв’язку цифровою трансформацією публічного управління, механізмів становлення цифрової демократії, як результату розвитку мережевої спільноти у цифровому середовищі. Робиться висновок, що концепцію цифрового мережевого управління слід розглядати не стільки як технократичний проект, скільки як проект, спрямований на подальший розвиток принципів верховенства права, в якому цифрова влада спрямована на якнайповніше впровадження ліберальних принципів; Не можна зводити цифрову державу лише до процесів цифровізації публічних та муніципальних послуг, це лише одна з форм взаємодії органів публічної влади та громадян, громадянського суспільства в рамках управління мережею.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Burmaha, N. V. (2016). Network communities as a new form of social organization in conditions of postmodern. Scientific and Theoretical Almanac Grani, 19(4), 63-68. https://doi.org/10.15421/1716079
Castells, M. (2009). Communication Power. New York: Oxford University Press Inc. ISBN 978–0–19–956704–1
Giddens, E., (2011). Consequences of modernity. Praksis. ISBN 978-59015-7490-4
Karas, A., (2003). The philosophy of civil society in the classical and non-classical theories of interpretation. Kyiv; Lviv: Vydavnychyy̆ centr LNU imeni Ivana Franka.
Klijn, E. H. (2010). Trust in Governance Networks: Looking for Conditions for Innovative Solutions and Outcomes. The New Public Governance? Emerging perspective on the theory and practice of public governance (ed. by St. Osborn) (pp. 303-321). London; New York: Routledge.
Klijn, E. H., & Edelenbos, J. (2012). The Influence of Democratic Legitimacy on Outcomes in Governance Networks. Administration & Society, 45(6), 627-650.
Koliba, Ch., Meek, J., & Zia, A. (2011). Governance Networks in Public Administration and Public Policy. Roka Raton; London; New York: CRC Press.
Kostenko, А. М. (2019). Modern theoretical and methodological approaches to the definition of the Сivil society institutions’ influence on the internal political processes. Grani, 22(7), 5-12. https://doi.org/10.15421/171968
Kvitka, S. (2021). Digital Transformation in the Context of the Concept of «Long Waves» M. Kondratiev. Public Administration Aspects, 9(SI(1), 24-28. https://doi.org/10.15421/152155
Kvitka, S., Novichenko, N., Husarevich, N., Piscokha, N., Bardakh, O., & Demoshenko, G. (2020). Promising directions of digital transformation of public administration. Public administration aspects, 8(4), 129–146. https://doi.org/10.15421/152087
Networked Readiness Index. (2020). Retrieved from https://www.uneca.org/sites/default/files/COVID-19/Leveraging-Digital-Transformation-post-COVID-19-era/NRI%202020%20Final%20Report%20 October2020%20%281%29.pdf
Ovsianyk, V. (2019). Emergency Networking Communities. Public Administration Aspects, 7(6-7), 5-11. https://doi.org/10.15421/151930
Provan, K., & Kenis, P. (2007). Modes of Network Governance: Structure, Management, and Effectiveness. Journal of Public Administration Research and Theory, 18(4), 229-252.
Shajgorodskyj, Yu., (2013). Civil society in Ukraine: the factors and features of formation. Suchasna ukrayinska polityka, 28, 323-334.
Shcherbak, V. O. (2018). Network Management as a Component of Multilevel Governance. International Academy Journal Web of Scholar, 9(27), 19-21.
Shepelyev, M., (2013). Global civil society as a concept and social reality. Visnyk Lvivskogo universytetu. Seriya: Mizhnarodni vidnosyny, 33, 25-38.
The Digital Economy and Society Index (2020). Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/digital-economy-and-society-index-desi-2020
Vonsovych, S. (2021). Theoretical Dominants of Power Elite Discourse. Grani, 24(10), 25-33. https://doi.org/10.15421/172197
Castells, M. (2009). Communication Power. New York: Oxford University Press Inc. ISBN 978–0–19–956704–1
Giddens, E., (2011). Consequences of modernity. Praksis. ISBN 978-59015-7490-4
Karas, A., (2003). The philosophy of civil society in the classical and non-classical theories of interpretation. Kyiv; Lviv: Vydavnychyy̆ centr LNU imeni Ivana Franka.
Klijn, E. H. (2010). Trust in Governance Networks: Looking for Conditions for Innovative Solutions and Outcomes. The New Public Governance? Emerging perspective on the theory and practice of public governance (ed. by St. Osborn) (pp. 303-321). London; New York: Routledge.
Klijn, E. H., & Edelenbos, J. (2012). The Influence of Democratic Legitimacy on Outcomes in Governance Networks. Administration & Society, 45(6), 627-650.
Koliba, Ch., Meek, J., & Zia, A. (2011). Governance Networks in Public Administration and Public Policy. Roka Raton; London; New York: CRC Press.
Kostenko, А. М. (2019). Modern theoretical and methodological approaches to the definition of the Сivil society institutions’ influence on the internal political processes. Grani, 22(7), 5-12. https://doi.org/10.15421/171968
Kvitka, S. (2021). Digital Transformation in the Context of the Concept of «Long Waves» M. Kondratiev. Public Administration Aspects, 9(SI(1), 24-28. https://doi.org/10.15421/152155
Kvitka, S., Novichenko, N., Husarevich, N., Piscokha, N., Bardakh, O., & Demoshenko, G. (2020). Promising directions of digital transformation of public administration. Public administration aspects, 8(4), 129–146. https://doi.org/10.15421/152087
Networked Readiness Index. (2020). Retrieved from https://www.uneca.org/sites/default/files/COVID-19/Leveraging-Digital-Transformation-post-COVID-19-era/NRI%202020%20Final%20Report%20 October2020%20%281%29.pdf
Ovsianyk, V. (2019). Emergency Networking Communities. Public Administration Aspects, 7(6-7), 5-11. https://doi.org/10.15421/151930
Provan, K., & Kenis, P. (2007). Modes of Network Governance: Structure, Management, and Effectiveness. Journal of Public Administration Research and Theory, 18(4), 229-252.
Shajgorodskyj, Yu., (2013). Civil society in Ukraine: the factors and features of formation. Suchasna ukrayinska polityka, 28, 323-334.
Shcherbak, V. O. (2018). Network Management as a Component of Multilevel Governance. International Academy Journal Web of Scholar, 9(27), 19-21.
Shepelyev, M., (2013). Global civil society as a concept and social reality. Visnyk Lvivskogo universytetu. Seriya: Mizhnarodni vidnosyny, 33, 25-38.
The Digital Economy and Society Index (2020). Retrieved from https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/digital-economy-and-society-index-desi-2020
Vonsovych, S. (2021). Theoretical Dominants of Power Elite Discourse. Grani, 24(10), 25-33. https://doi.org/10.15421/172197
Переглядів анотації: 440 Завантажень PDF: 374
Опубліковано
2023-08-08
Як цитувати
Квітка, С., & Корсун, В. (2023). Механізми мережевого управління взаємодією публічної влади та громадянського суспільства. Аспекти публічного управління, 11(2), 81-87. https://doi.org/10.15421/152322
Номер
Розділ
Стаття
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
